Закон про українську мову - які зміни він несе для бізнесу

В Україні нещодавно вступив в силу закон про державний статус української мови. Він стає єдиним, який можна використовувати в бізнесі, на сайтах і блогах. Чим це загрожує підприємцям? Тепер вкрай важливо буде перевести свою комерційну сторінку, сайт або інший ресурс на державну мову.

Що потрібно знати підприємцю

Зрозуміло, для переходу на новий мовний формат, буде дано деякий час, в даному виділено півтора року. І саме через цей термін всі інтернет-ресурси повинні бути оформлені в необхідному вигляді, українською мовою. Зрозуміло, і саме спілкування, обслуговування клієнтів, бізнес-повідомлення, різні розсилки, яких так багато в інтернет-просторі, - все це підлягає перекладу.

Поважаючі якість фірми і організації, звичайно, заходять, щоб їх комерційна інформація виглядала на високому рівні, була оформлена без помилок.
Саме тому в даному питанні можна або здійснити переклад своїми силами і силами працівників, або звернутися до професіоналів - лінгвістів, що можуть грамотно перетворити текст без втрати сенсу і якості.

Зміни, що торкнуться розробників ПЗ і власників сайтів

Як і всі ресурси, документи і програми, що розроблені в Україні і продаються на її території, повинні оформлятися на українській мові. І в даному випадку у розробників також виникає необхідність в перекладі створюваних програм, ресурсів. Крім того, це трохи сповільнить роботу і затребує додаткових коштів.

До відомостей продавців подібних послуг і товарів: і софт, і реалізована продукція вимагають оформлення на українську мову.

Цікаво, що власникам сайтів дещо легше. Ніхто не забороняє використовувати на сайті кілька мовних версій з можливістю зміни мови.

Контент інтернет-магазинів змінюється на український. Сюди входить все - опис продукції, всі рекламні акції і ціни. Доведеться вдаватися до послуг копірайтерів, перекладачів, а також програмістів. Кампаніям в соцмережах також не уникнути перетворень, набуваючи національний колорит і форму спілкування.

Штрафи за невиконання

Якщо власник сайту або сторінки в соцмережі не виконає дане нововведення, його чекає солідний штраф. Необхідно знати, що держорган, який займається питаннями прав споживачів, має можливість видати припис про порушення разом зі штрафом.

Інтернет-маркетинг, SEO-просування: переваги змін

Цікаво, що такі зміни оформлення сайту на українську мову дають можливість зробити більшим число запитів, пов'язаних з ранжуванням інтернет-ресурсу. Таким чином, збільшується кількість користувачів, що використовують саме українську мову при пошуку. І трафік від цього не постраждає, а, навпаки, зросте. Потрібно лише правильно організувати оптимізацію сайту технічно.

Реалізація принципів багатомовності буде досягатися в такий спосіб:

• Потрібно буде зберегти можливі мовні версії;
• Крім того, версії на різних мовах вимагають різних URL.

А ось у українських ЗМІ є проблеми, якщо вони до цього не мали україномовної версії, або вона була неповною. І тут же виникає проблема: що робити з новинами за минулі роки? Деякі з них залишаються в доступі, чи можуть вони бути актуальними? Чи потрібно переводити весь багаж новин, накопичений за багато років?

Однак це питання вирішується досить просто. Так, з моменту вступу закону в силу, інформація повинна публікуватися українською мовою. Сайт ЗМІ також оформлюється українською мовою, а матеріали на ньому можуть переводитися поступово.

Такий термін поступового переходу сайтів на новий мовний формат становить вісімнадцять місяців.

Юридичні нюанси нововведення

Бізнес також зазнає змін. Всі взаємодії з клієнтами і їх обслуговування буде проводитися тільки українською мовою. Крім того, реклама, заходи і різні додатки в мобільному телефоні тепер виводяться виключно на ньому.
Юридичні документи, різні ліцензійні угоди і публічні оферти підлягають обов'язковому перекладу на державну мову.

Якщо ж хто-небудь не бажає слідувати букві закону, передбачається механізм притягнення до відповідальності і адміністративна відповідальність у такому разі.

У перший раз порушення законодавства обійдеться в попередження і припис про усунення порушень. Якщо ж це станеться вдруге, загрожує штраф (в середньому 6800 грн). Якщо ж порушник - друковане ЗМІ, його оштрафують в розмірі 8500 грн.

Для бізнесу не існує кримінальної відповідальності в даному випадку.